КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
РОЗПОРЯДЖЕННЯ
від 12 травня 2023 р. No 428-р
Київ
Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 р. No 588
Внести до розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 р. No 588 ``Про схвалення Стратегії розвитку експорту продукції сільського господарства, харчової та переробної промисловості України на період до 2026 року'' (Офіційний вісник України, 2019 р., No 61, ст. 2140; 2020 р., No 81, ст. 2611) зміни, що додаються.
Прем'єр-міністр України Д. ШМИГАЛЬ
Інд. 75
ЗАТВЕРДЖЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 12 травня 2023 р. No 428-р
ЗМІНИ,
що вносяться до розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 р. No 588
1. В абзаці третьому пункту 3 розпорядження слова ``Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства'' замінити словами ``Міністерству аграрної політики та продовольства''.
2. Абзац сьомий розділу ``Очікувані результати'' Стратегії розвитку експорту продукції сільського господарства, харчової та переробної промисловості України на період до 2026 року, схваленої зазначеним розпорядженням, викласти в такій редакції:
``відкриття на кінець 2026 року доступу до ринків країн ЄС, Туреччини, Китаю, Індії, Єгипту, Саудівської Аравії, Канади, Об'єднаних Арабських Еміратів, Сполучених Штатів Америки, Ізраїлю, Грузії, Молдови, Японії, Індонезії, Таїланду, Бангладешу, Лівану, Філіппін, Нігерії та Швейцарії згідно із затвердженим планом здійснення торговельних місій до зазначених країн;''.
3. У тексті плану заходів з реалізації Стратегії розвитку експорту продукції сільського господарства, харчової та переробної промисловості України на період до 2026 року, затвердженого зазначеним розпорядженням, слово ``Мінекономрозвитку'' замінити словом ``Мінекономіки''. |
ВІКТОР БЕРЕСТЕНКО президент Асоціації міжнародних експедиторів України
Чого від реформи митниці очікує український бізнес і що має змінитися, щоб реформа спрацювала? За даними голови ДБР, через системну корупцію в органах Держмитслужби державний бюджет недоотримує до 10 мільярдів гривень щомісяця. Словосполучення "реформа митниці" ми чуємо не перший рік і, найімовірніше, не останній. Реформування вже перетворилося на нескінченний процес, тож нарешті хочеться поставити в цьому питанні велику крапку. Нині заговорили про реформу митниці, оскільки Україна має пройти шлях змін для вступу до ЄС. Зокрема митниця або стане драйвером на шляху євроінтеграції, або каменем спотикання. Крім того, реформування або його видимість має погасити пожежу, яка виникла в суспільстві як реакція на чергові скандали, пов'язані з корупцією на митниці, тіньовими схемами, контрабандою, зокрема й гуманітарної допомоги тощо. Митниця - це один із найважливіших чинників для інтенсифікації міжнародної торгівлі, яка для України, як експортно орієнтованої економіки, є одним із найважливіших чинників розвитку. Яка основна мета нової реформи Кожні зміни в законодавстві повинні мати мету. Нині ніхто чітко не може сформулювати, навіщо ж українську митницю реформують: чи для запобігання корупції, чи в межах інтеграції з ЄС, чи ще через якісь причини, відомі вузькому колу осіб. Усе вказує на те, що нарешті депутати зрозуміли, що з розмитими повноваженнями неможливо керувати митницею та трансформувати її. Щоб зробити орган керованим і підзвітним, насамперед вони мають надати голові повноваження щодо призначення заступників (без погодження з Мінфіном) і звільнити митницю від засилля силових структур, які фактично нею керують, а формально - не мають ніякого стосунку. Але поки що, на жаль, держава розглядає митницю як фіскальний орган. Нова реформа, окрім іншого, має на меті збільшити надходження до держбюджету. Але варто наголосити, що це має стати наслідком, а не причиною формування політики у сфері митного законодавства, як це відбувається зараз. < h3>Які зміни мають запровадити в межах реформи Будь-яка справжня реформа - це комплекс заходів, які докорінно змінюють державний орган чи цілу сферу. А для впровадження реформ необхідне концептуальне бачення відповідей на два прості питання: що має бути на виході та яким чином це забезпечити. Питання хоч і прості та потребують непростих відповідей. Нині проєкт реформи передбачає: - запровадження спільних пунктів пропуску та спільної бази даних із країнами ЄС. Це вдвічі прискорить процедури оформлення, унеможливить підроблення документів (коли на одному кордоні надається один пакет, на іншому - другий), зменшить транспортні та часові витрати на оформлення товарів у суміжних службах тощо.
- диджиталізацію всіх процесів та впровадження електронної черги. Це має забезпечити прозорість, легкість адміністрування, зменшення кількості "сірих" суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, чорної контрабанди тощо.
- зміни в кадровій політиці. Неможливо призначати людину, яка визначатиме обсяг сплати бізнесом податків, на посаду з зарплатнею менше 10 тисяч гривень.
Ставки мають корелювати зі ставками в суміжних країнах чи навіть суміжних службах у нашій країні (різниця в зарплаті фахівця прикордонної служби та митної служби може відрізнятись в 3-5 разів на користь першого). Зрештою бізнес повинен отримати прості та прозоріші митні процедури та кращі можливості для міжнародної торгівлі, зокрема митні спрощення та "митний безвіз" - можливість користуватися всіма перевагами, як і бізнес країн ЄС. Як проблеми митниці заважають бізнесу працювати В умовах воєнного стану перевезення вантажів морським і повітряним транспортом заблоковані, за винятком зернового коридору. Рух на залізниці теж доволі обмежений. Саме тому вітчизняний ринок транспортних послуг поставив у пріоритет застосування автомобільного транспорту. Найважливішим викликом стало створення умов для максимально ефективного використання транспортної інфраструктури на пунктах пропуску через державний кордон та підвищення їхньої пропускної спроможності. Адже затори на кордонах - це псування товарів, порушення термінів доставки та відповідно договірних зобов'язань. Це спричиняє додаткові витрати як вантажовласників, так і перевізників і зменшує ефективність використання транспортних засобів. Крім того, порушується та дорожчає логістика, що робить українські товари неконкурентоспроможними на зовнішніх ринках. Так українські експортери, яким і так не солодко, стискаються ще й з додатковими викликами. В умовах стрімкого падіння внутрішніх ринків та у зв'язку зі складною економічною ситуацією саме митна реформа може стати рятувальним колом для багатьох підприємств, а саме допомогти їм активізуватися на зовнішніх ринках. Велика війна, окрім нових перешкод, оголила та посилила старі проблеми. Зокрема, клановість, коли орган очолює один із кланів, який відкушує великий шматок собі, а інші є міноритаріями. Проте ця проблема стосується не митників, а силовиків, які фактично управляють митницею. Не можна оминути увагою й повсюдну корупцію: і зовнішню "митник - бізнес", "правоохоронець - митник", і внутрішню "митник - митник" за переведення, атестацію, службове розслідування, дисциплінарне провадження, потрапляння до нової штатної структури, підвищення, не підпадання під скорочення та інше. Чи можуть нові реформи вирішити ці проблеми Протягом років роботи у сфері логістики, у мене склалося не дуже позитивне враження від Держмитслужби. За весь час впровадження так званих реформ цей інститут зазнавав усе більших руйнувань і встиг отримати в суспільстві образ однієї з найкорумпованіших організацій в Україні. Але я все ще зберігаю надію та разом із командою АМЕУ роблю конкретні кроки, щоб реформування митниці не викликало у всіх посмішку. Ми публікуємо конкретні КРІ, за якими має працювати митниця, наголошуємо на форматі реформування від загального до окремого, тобто реформу можна зробити, але треба бачити кінцеву ідеальну картину, яку має погодити президент, прем'єр чи спікер. Які механізми з погляду логістичної галузі було би краще впровадити Щоб напрацювати справді дієвий проєкт нової реформи, посадовцям варто враховувати думки всіх учасників митних процесів, зокрема логістичних компаній та бізнесу. До вже заявлених пропозицій влади, я пропоную додати: - уніфікацію митного тарифу: десятки різновидів ставки мита варто звести до кількох, щоб виключити можливість маніпуляцій як митником, так і бізнесом;
- інтеграція системи митниці до інших систем державних органів і приватних структур, зокрема податкової, Національного банку, правоохоронних, судових, бізнес-структур, для автоматичного обміну інформацією;
- абсолютна автоматизація та діджиталізація послуг від митниці: від подання декларацій (що складає майже 100%) до будь-якого дозволу/рішення/ліцензії тощо, з принципом мовчазної згоди, вичерпним єдиноразовим переліком зауважень і граничними обмеженими строками для прийняття рішення органом;
- майже повна автоматизація прийняття рішень: тобто чи правильно заповнена декларація, чи той код товару вказано, чи підходить ціна товару, з якої сплачуються митні платежі й інше вирішує не посадова особа;
- зміна філософії: платник податків є партнером, а не ворогом, тому варто додати опцію закріпленого фахівця для надання консультацій;
- система HR для митників: кар'єрне зростання, тренінги, освіта, підвищення компетенцій та кваліфікацій тощо, адже українська митниця - це не лише керівництво, але й 11 тисяч її працівників;
- предметні кроки для розуміння мети реформи: полегшення процесу сплати податків, стимулювання збільшення обсягів торгівлі, зменшення часу оформлення та вартості процедур тощо;
- зменшення обсягів документів для митного оформлення.
Резюме Нова українська митниця повинна стати органом, що складається з чотирьох ключових елементів: сучасна європейська інфраструктура, однакові й зрозумілі правила гри для всіх, швидкий і зручний сервіс, нова кадрова політика. Слово сервіс я би підкреслив, маючи на увазі обслуговування міжнародної торгівлі та бізнесу, що її забезпечує. Попри те, що країна перебуває в стані війни та зазнає руйнувань і величезних втрат, завданих неспровокованим і невиправданим нападом Росії, - зміни на митниці не можна відкладати. Бізнес, зокрема логістичні компанії, можуть стати рушієм з боку громадськості, який не дозволить реформі провалитися. Особливо на тлі взаємодії та інтеграції з Європейським Союзом. Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. |
Комментариев нет:
Отправить комментарий