НОВОСТИ КОРПОРАТИВНОГО САЙТА "WWW MDOFFICE" по вопросам внешнеэкономической деятельности в Украине на 18/04/2023 | Час очікування у пунктах пропуску станом на 20:00 |
Державна фіскальна служба України | * Документ дня: Митний вiд 13.03.2012 No 4495-VI Митний кодекс України | Кількість переглядів: 17 (за період з 00:00 по 18:04 18/04/23), всього переглядів: 588 | | * Всі хіти документів |
MDoffice | Зміни в нормативній базі MDOffice за період з 11.04.2023 по 18.04.2023 | Документы, которые вносили изменения, по разделам: | Нетарифное регулирование | 1. Ліцензія на експорт товарів (Мінекономіки України) | | No 324 от 11.04.2023 КМУ "Про внесення змін у додаток 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2022 р. No 1466" | Классификаторы | 2. Классификатор "Классификатор документов" | | No от Мінфін "" | 3. Классификатор "Преференции по НДС" | | No от Мінфін "" | 4. Классификатор "Преференции по акцизу" | | No от Мінфін "" | 5. Классификатор "Преференции по пошлине (импорт)" | | No от Мінфін "" | Новые / модифицированные документы | Кол. | | Відомчий документ | 13 | | Закони України | 11 | | Кодекс | 1 | | Листи ДМСУ | 3 | | Міжурядова угода | 2 | | Накази ДМСУ | 1 | | Постанови Кабінету Міністрів України | 14 | | Укази Президента | 2 | | ВСЕГО: | 47 |
MDoffice | Київська митниця: До уваги експортерів сільськогосподарської продукції! |
? До уваги експортерів сільськогосподарської продукції!
?? До 1 липня 2023 року при експорті до Республіки Польща сільськогосподарської продукції, можливі затримки та збільшення часу проведення польською стороною відповідних контрольних процедур, особливо ветеринарного контролю.
?Це стосується наступних товарів згідно з кодами УКТЗЕД:
? 1001 - пшениця і суміш пшениці та жита (меслин) (крім насіннєвої, що класифікується за кодом УКТЗЕД 1001 11 00 00)
? 1005 - кукурудза (крім насіннєвої, що класифікується за кодом УКТЗЕД 1005 10)
? 1205 - насіння ріпаку або кользи, подрібнене або неподрібнене (крім насіння для сівби, що класифікується за кодом УКТЗЕД 1205 10 10 00)
? 1206 00 - насіння соняшнику, подрібнене або неподрібнене (крім насіння для сівби, що класифікується за кодом УКТЗЕД 1206 00 10 00).
!!?При цьому, зазначену вище аграрну продукцію польська сторона буде пропускати транзитом до морських портів Республіки Польща або до третіх країн за процедурою спільного транзиту на підставі митної декларації типу Т1.
?З метою забезпечення ритмічної роботи пунктів пропуску на державному кордоні поміщення товарів під процедуру спільного транзиту необхідно здійснювати у внутрішніх підрозділах митного оформлення.
!!?Звертаємо також увагу на можливе запровадження аналогічних заходів з боку інших країн - членів ЄС: Румунії, Угорщини та Словацької Республіки. | ДМСУ: [від 10 квітня 2023р. No 15/15-01-03/13/1542] Про розгляд звернення [щодо заповнення гр. 47 тимчасової МД...] | ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ 10.04.2023 р. No 15/15-01-03/13/1542 | | ТОВ "Науково-виробниче об'єднання "ПОВЕРХНОСТЬ МД" | Про розгляд звернення Державна митна служба України розглянула звернення ТОВ "Науково-виробниче об'єднання "ПОВЕРХНОСТЬ МД" від 07.03.2023 No 070323 (вх. Держмитслужби No 6359/13 від 10.03.2023) щодо заповнення графи 47 тимчасової митної декларації у разі застосування преференції "410" та незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості. За результатами розгляду в межах компетенції повідомляємо таке. Відповідно до частини третьої статті 260 Митного кодексу України (далі -- Кодекс) для випуску товарів відповідно до заявленого митного режиму за тимчасовою митною декларацією застосовуються курси валют, визначені відповідно до статті 31 Кодексу, заходи тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, чинні на дату прийняття митним органом тимчасової митної декларації для оформлення. Якщо декларант не володіє точними відомостями, необхідними для визначення ставок митних платежів, для нарахування сум митних платежів за тимчасовою митною декларацією застосовується найбільша ставка митних платежів з тих, під яку може підпадати товар. Положеннями пункту 29 постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року No 450 "Питання, пов'язані із застосуванням митних декларацій" визначено, що випуск товарів по тимчасовій митній декларації до одержання результатів відповідних досліджень (аналізу, експертиз) здійснюється митним органом, зокрема, за таких умов: - усі митні платежі, що можуть підлягати сплаті під час поміщення товарів у митний режим, сплачені за найбільшими ставками з тих, під які може підпадати товар, відповідно до частини третьої статті 260 Кодексу, без урахування податкових пільг у разі, коли результати досліджень можуть вплинути на застосування таких пільг; - якщо митним органом не визнано заявленої митної вартості товарів згідно із частиною третьою статті 54 Кодексу, митному органу надається відповідно до розділу X Кодексу забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою виходячи з найбільшої величини вартості таких товарів, час імпорту яких в Україну збігається з часом імпорту задекларованих товарів або є максимально наближеним до нього, що визначається митним органом на підставі наявних відомостей відповідно до статті 308 Кодексу. Розділом II Порядку заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 No 651, зокрема, при поміщенні товарів у митний режим імпорту при заповненні графи 47 "Розрахунок податків", у тимчасовій митній декларації на товари, якщо декларант не володіє точними відомостями про код товарів згідно з УКТЗЕД та/або митним органом здійснено взяття проб (зразків) товарів чи прийнято рішення про застосування інших заходів контролю, які потребують додаткової інформації, спеціальних знань тощо, результати яких можуть вплинути на класифікацію товарів згідно з УКТЗЕД, у графі зазначаються відомості про нарахування митних платежів за ставками, визначеними для коду товарів, зазначеного в графі 33 тимчасовій митній декларації. Якщо результати досліджень та/або інших заходів контролю можуть вплинути на застосування податкових пільг, митні платежі нараховуються без урахування таких пільг. У разі коли на момент декларування товарів за тимчасовою митною декларацією підтверджується країна походження товару, що відповідно до міжнародної угоди передбачає право на застосування тарифної преференції, найбільша ставка мита має визначатись відповідно до такої угоди. У разі відсутності документів про походження товарів, передбачених статтею 43 Кодексу або міжнародними договорами України, застосовується найбільша повна ставка Митного тарифу України. У разі якщо декларант подає митному органу тимчасову митну декларацію, проте не надає митному органу точних відомостей, зокрема, про характер, найменування, кількість, країну походження, митну вартість та код таких товарів згідно з УКТЗЕД, унаслідок чого неможливо точно визначити суму митних платежів, що підлягають сплаті, відображення сум митних платежів здійснюється окремими рядками, а саме: - сума кожного виду надходжень, розрахована з урахуванням найбільшої величини ставки податку, вартості та/або кількості товарів, що можуть бути визначені на підставі наявних відомостей; - митні платежі, що підлягають сплаті до державного бюджету, нараховані згідно з митною вартістю товару, визначеною декларантом, та за найбільшою ставкою з тих, під які може підпадати товар; - гарантійна сума, яка розраховується як різниця між першим та другим рядками, на яку надається забезпечення сплати митних платежів. Аналогічні норми передбачені Порядком виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 No 631. Враховуючи вищезазначене та зважаючи на роз'яснення викладені у листі ДФС від 27.04.2018 No 12685/7/99-99-18-02-01-17, з метою застосування єдиного підходу при заповненні графи 47 тимчасової митної декларації у разі, якщо до товару одночасно застосовується тарифна преференція та наявна незгода декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів, відповідно до частини сьомої статті 55 Кодексу, вважаємо за вірне використовувати такий спосіб заповнення графи 47: Вид | Основа нарахування | Ставка | Сума | СП | 020 | 111403,77 | 12% | 13368,45 | 28 | 020 | 111403,77 | 9,6% | 10694,76 | 01 | 020 | 269704,43 | 9,6% | 25891,63 | 74 | 020 | | | 2673,69 | 06 | 020 | | | 15196,87 | 56 | 028 | 111403,77 | 20% | 22280,75 | 01 | 028 | 295596,06 | 20% | 59119,21 | 74 | 028 | | | 36838,46 | 56 | Директор Департаменту контролю та адміністрування митних платежів | Дмитро ПАДУН |
MDoffice | ***На форумі цікаве питання ... Авто не пропускають через кордон по ЕА | 10-04-2023 11:13, Tatka Регион: скрыт Авто не пропускають через кордон по ЕА Доброго дня, колеги! Мною була оформлена ЕА. Як звичайно, прийшло повідомлення: "ЕА No 23UA..... поставлена на контроль і знаходиться в очікуванні пропуску". Автомобіль не пропускають через кордон по причині "відсутності підтвердження", як сказав водію митний на кордоні. Митний інспектор, що оформляв ЕА каже, що у нього все оформлено вірно. Питання: чи була у когось подібна ситуація і як вийти з неї? Сейчас Вы можете:Посмотреть обсуждениеОтветитьЗадать свой вопрос
MDoffice | WWW MDoffice. Новини сервісу. Санкції РНБО [17.04.2023] |  | Санкції РНБО
Відпрацьовано Указ Президента України від 15 квітня 2023 року No 227/2023 | https://www.rnbo.gov.ua/ua/Documents/ | Харківська митниця: Рекомендації при заповненні заяви про надання авторизації АЕО та анкети самооцінки підприємства. |
#Важливо_знати
?Рекомендації при заповненні заяви про надання авторизації #АЕО та анкети самооцінки підприємства
Рекомендації при заповненні заяви про надання авторизації АЕО та анкети самооцінки підприємства.
?1. Обрання типу авторизації АЕО. Враховуйте роль підприємства в міжнародному ланцюзі постачання та ті переваги і спрощення, якими зможе скористатися підприємство. Необхідно зазначити, що міжнародна практика передбачає можливість підприємств, які отримали авторизацію АЕО типу <<про підтвердження надійності та безпеки>>, користуватися перевагами в інших країнах, після укладення відповідних угод про взаємне визнання АЕО.
?2. Етап самооцінки підготовчий етап під час якого підприємство має отримати уявлення про ті процедури і процеси, які будуть оцінюватися митними органами. Дієвим інструментом тут є анкета самооцінки.
??2.1. Уважно передивіться не тільки Анкету самооцінки та пояснення до неї, але й Порядок проведення оцінки та особливо Алгоритм проведення оцінки митними органами. Це дасть розуміння, як більш повно заповнити Анкету самооцінки і що буде вимагатися при проведені оцінки;
??2.2. Визначитесь з співробітником підприємства, який зможе об'єднати всю інформацію необхідну для заповнення анкети самооцінки, та буде особою відповідальною за взаємодію з митними органами при проведені оцінки.
??2.3. Залучайте якомога більше підрозділів до заповнення Анкети. Вони мають брати участь в процесі, і не просто на рівні надання інформації, яка вноситься в анкету самооцінки, але й розуміти як така інформація пов'язана з іншими процесами на підприємстві.
??2.4. Якщо ви бачити прогалини, внесіть зміни в інструкції, політики. Проведіть декілька тестових перевірок процедур, особливо якщо вони були запроваджені нещодавно, бо такі процедури мають бути не тільки на папері, але й застосовуватися на практиці
??2.5. При заповнені анкети зверніть увагу та ті питання, що потребують конкретних відповідей у цифрах (наприклад, коефіцієнти ліквідності - критерій <<стійкий фінансовий стан>>), а також відсутність відповіді, на які дають підстави вважати, що підприємство не виконує критерій АЕО (наприклад відсутність звіту з оцінки ризиків і загроз або плану безпеки - критерій <<дотримання стандартів безпеки та надійності>>).
У період дії воєнного стану, введеного в Україні Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року No 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року No 2102-IX, та протягом одного року з дня його припинення чи скасування для оцінки (повторної оцінки, моніторингу) з метою надання авторизації АЕО в частині відповідності розрахункових показників підприємства умовам, визначеним пунктом 3 частини третьої статті 14 цього Кодексу, використовуються такі значення показників (коефіцієнтів) платоспроможності (фінансової стійкості) та ліквідності підприємства:
коефіцієнт покриття (Кпокр) >= 0,2;
коефіцієнт платоспроможності (автономії) (Кплат) >= 0,1;
коефіцієнт фінансування (Кфін) <= 9.
?Надаємо найпоширеніші причини, що є підставою для відмови у проведені оцінки відповідності підприємства критеріям та/ або умовам надання авторизації АЕО, а також рекомендації при заповненні анкети самооцінки.
?Причини відмови:
- ?подано не усі документи. Частиною четвертою статті 12 Митного кодексу України ( далі - Кодекс) передбачено вимогу подання 2 документів: заяви про надання авторизації АЕО та анкети самооцінки підприємства;
- ?внесення відомостей до Анкети самооцінки не в повному обсязі. В залежності від типу авторизації АЕО щодо якого підприємством подається заява в анкеті самооцінки мають бути заповнені:
* ?розділи 1-5 анкети самооцінки якщо заява подається для отримання авторизації АЕО типу <<про надання права на застосування спрощень>>;
* ?розділи 1-4 та 6 анкети самооцінки - якщо заява подається для отримання авторизації АЕО типу <<про підтвердження безпеки та надійності>>;
* ?розділи 1-6 анкети самооцінки - якщо заява подається для отримання на отримання обох типів авторизації АЕО одночасно.
Звертаємо увагу на необхідність надання відповіді на усі питання в анкеті самооцінки у відповідних її розділах, враховуючи роль підприємства в міжнародному ланцюгу постачання.
https://customs.gov.ua/aeo-infographics | Заборона агроімпорту з України ускладнює продовження безмитної торгівлі з ЄС - ЗМІ | У середу, 19 квітня, посли ЄС мають проголосувати за продовження безмитної торгівлі з Україною до червня 2024 року, однак ситуацію ускладнює заборона Угорщини та Польщі на імпорт української сільгосппродукції. Про це у коментарі RMF FM розповів дипломат ЄС на умовах анонімності, повідомляє "Європейська правда". За даними польської радіостанції, Польща, Болгарія, Угорщина, Словаччина, Румунія та Нідерланди представили свої заперечення на засіданні комітету з питань торговельної політики, який 30 березня дав свій висновок щодо рішення про продовження безмитної торгівлі з Україною. До середи ще є час для переговорів з українською стороною, а також між Європейською комісією та Варшавою. Польські дипломати кажуть, що чекають на пропозиції Єврокомісії. Також дипломат однієї з найбільших країн ЄС сказав RMF FM, що ЄК повинна виступити з якоюсь пропозицією, щоб, за його словами, "запобігти погіршенню ситуації". Однак наразі такої нової пропозиції немає. "П'ять чи шість країн не мають можливості заблокувати рішення ЄС про продовження безмитної торгівлі з Україною, оскільки для цього потрібна кваліфікована більшість голосів. Однак, з політичної точки зору, опозиція з боку країн, які в інших випадках дуже підтримують Україну, була б дуже поганою для іміджу ЄС через солідарність з Україною, яка бореться за свою незалежність. Це було б серйозним порушенням єдності ЄС", - каже один з європейських дипломатів. Нагадаємо, у січні Єврокомісія заявляла, що не розглядає запровадження скасованих раніше мит на українську сільгосппродукцію попри негативний вплив на фермерів деяких країн. 15 квітня уряд Польщі вирішив заборонити імпорт зерна та іншої сільськогосподарської продукції з України до 30 червня, щоб захистити польський аграрний сектор. 16 квітня Угорщина також оголосила про тимчасову заборону імпорту зернових та олійних культур з України. З 17 квітня Словаччина також тимчасово призупиняє імпорт зерна та низки інших продуктів з України.
Економічна правда | КМУ: Україна готова приєднатися до системи електронної товарно-транспортної накладної ЄС | Україна успішно пройшла відбір для участі у пілотному проекті EU4Digital. Він передбачає приєднання до єдиної системи електронної товарно-транспортної накладної Європейського Союзу - е-CMR.
<<Протягом минулого року продовжувалася активна робота з впровадження електронної ТТН Україні. Ми маємо підтримку бізнесу у цьому напрямку та наразі тестуємо продукт.
Перехід на електронну систему також матиме позитивний економічний ефект - електронні накладні дешевші паперових, та екологічний - відмова від паперових документів сприятиме збереженню довкілля.
Перевагою системи е-ТТН в Україні є розробка одразу з урахуванням європейських стандартів обміну даними. Це зробить інтеграцію з європейською системою e-CMR легшою.
Вдячні європейським партнерам за підтримку нашої ініціативи щодо приєднання до єдиної системи електронної товарно-транспортної накладної ЄС>>, -- прокоментував заступник Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Анатолій Комірний.
У рамках пілоту сформовано робочу групу, завданням якої є:
- оцінка поточного стану справ з електронним обміном інформацією про вантажні перевезення в Україні; - розробка дорожньої карти щодо запуску електронних супроводжувальних документів перевезення вантажів.
Дорожня карта буде розроблена протягом 2023 року на підставі оцінки поточного стану справ і включатиме план дій щодо інтеграції платформи електронних вантажних перевезень України та ЄС.
Зокрема, відповідності е-ТТН стандартам обміну електронною інформацією про вантажні перевезення (eFTI).
Нагадаємо, що восени 2022 року Україна почала співпрацю з Естонією із залучення до проекту впровадження е-ТТН для автомобільних вантажоперевізників.
Впровадження системи е-TTН здійснюється у партнерстві Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України за підтримки Міністерства цифрової трансформації України та USAID / UK aid проекту <<Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/ TAPAS>> та за участі ГО <<Інститут аналітики та адвокації>>, яка на період реалізації проекту є адміністратором системи е-ТTН.
Урядовий портал | Алекс Іва: Історія, насправді, дещо контраверсійна... |
Історія, насправді, дещо контраверсійна.
З одного боку, ми вимушені бігти поперед всієї Європи. Бо там гарантії паперові. І митниці вручну реєструють паперові гарантії. А у нас що гаранти, що клієнти звикли до сервісу у вигляді електронних гарантій (принаймні, одноразових) для процедури національного транзиту. Тому довелося зробити те саме для NCTS. Як для одноразових, так і для загальних гарантій.
Але з іншого боку, це стосується тільки NCTS і тільки 4 фази. Попереду дуже велика робота над впровадженням електронного гарантування для всіх режимів, в тому числі NCTS фази 5. І там необхідно зробити не один, а декілька кроків для того, щоб все це працювало за тими принципами, що у них, але, на відміну від них - не на папері, а в електронному вигляді.
Тому це хоч і значний крок, але, насправді, за нашими планами, проміжний.
#не_стоїмо | <<Дебет-Кредит>>: Бізнес просить зняти валютні обмеження | За відсутності можливостей підприємствам виконати обов'язки щодо сплати купонiв за єврооблiгацiями і кредитами, навіть у разi виконання Урядом та Мiнфiном зобов'язань перед кредиторами, це все ж таки матиме негативний вплив на репутацiю України та її бiзнесу На початку війни НБУ прийняв Постанову No18 щодо роботи банківської системи в період запровадження воєнного стану, якою були запроваджені значні обмеження у роботі банківської системи України. Розповідає ЕВА. Відповідно до пункту 14 цієї Постанови, уповноваженим установам забороняється здійснювати операції щодо транскордонного переказу валюти з України на кореспондентські рахунки банків-нерезидентів у гривнях/іноземній валюті. Так, на початку війни завдяки усім прийнятим рішенням банківська система вистояла і наразі продовжує працювати. Проте наразі неможливість переказу коштів іноземним кредиторам може потенційно призвести до дефолту перед ними, а така ситуація дуже негативно вплине як на фінансовий стан компаній, так і на репутацію українських емітентів. Настання платіжного дефолту компаній може призвести до вимог з боку інвесторів щодо дострокового погашення всієї суми боргу та ініціювання судових процесів проти компаній із можливістю блокування активів та операцій. Уряд та Мінфін планують надалі платити за своїми зобов'язаннями та бажають зберегти конструктивні відносини із кредиторами, щоб після війни мати можливість залучати кошти для відбудови України. Українському бізнесу так само важливо зберегти репутацію надійного партнера перед міжнародними фінансовими установами. Бізнес готовий виконувати взяті на себе вимоги. Мало того, імовірно, може брати додаткові кредити під час відбудови України - і за таких умов вкрай важливо зберегти свою репутацію для залучення коштів на максимально вигідних умовах. Також варто додати, що за відсутності можливостей підприємствам виконати свої обов'язки зі сплати купонiв за єврооблiгацiями та кредитами, навіть у разi виконання Урядом та Мiнфiном своїх зобов'язань перед кредиторами, це все одно матиме негативний вплив на репутацiю України та її бiзнесу. Тож Європейська Бізнес Асоціація звертається до Прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля, Голови НБУ Андрія Пишного та Першого віцепрем'єр-міністра України Юлії Свириденко із закликом послабити обмеження щодо сплати відповідних процентних платежів. Як пропозиція, встановити, що загальна сума коштів, яку дозволяється переказати на підставі підпункту Постанов, у межах одного кредитного договору (договору позики) протягом одного календарного місяця не може перевищувати 3 000 000 доларів США, або суму, еквівалентну 3 000 000 доларів США, або 1/5 частини, що підлягала сплаті згідно з кредитним договором. Окремо варто зазначити, що обмеження, накладені Постановою No18, суттєво ускладнили роботу міжнародних платіжних систем на території України. Тож спільнота просить послабити для бізнесу та платіжних систем обмеження на здійснення транскордонного переказу валютних цінностей з України/переказ коштів на кореспондентські рахунки банків-нерезидентів у гривнях/іноземній валюті, відкриті в банках-резидентах, включаючи перекази, що здійснюються за дорученням клієнтів. Асоціація готова долучитись до співпраці, щоб максимально ефективно внести необхідні зміни для забезпечення сталої роботи бізнесу та економіки України в цілому.
<<Дебет-Кредит>> | ДМСУ: Наразі польські контролюючі органи повертають на територію України з території Республіки Польща транспортні засоби, що переміщують товари 1-24 груп згідно з УКТ ЗЕД | | Анекдот из Интернет | - Дорогая, посоветуй шо-нибудь почитать на сон грядущий? - Почитай ``Отче наш'', пока я дочитываю переписку в твоём Фейсбуке... | Афоризм | Ох, уж эти девушки... Одни после ceкса хотят замуж, другие бриллиантов, третьи ещё раз... Третьи самые опасные... | | |
Комментариев нет:
Отправить комментарий